92% українців відчули значне подорожчання за останній рік — до такого висновку дійшло масштабне опитування за участю близько 30 тисяч осіб. Найчастіше люди скаржаться на продукти харчування: їх назвали головною статтею зростання витрат 71% учасників. Паливо й транспортні витрати, а також ліки та медпослуги посіли друге та третє місця за гостротою відчуттів.

Продукти — найболючіший удар по бюджету

Семеро з десяти учасників опитування вказали саме на їжу як найдорожчу статтю витрат за рік. Це понад шестикратний відрив від наступної категорії — такий розрив важко пояснити виключно статистичним збігом. Продукти займають особливе місце в бюджеті: від них не можна відмовитися, їх не можна відкласти на потім, і вони купуються щотижня. Тому будь-яке подорожчання відчувається одразу й накопичується місяць за місяцем без права на паузу.

Для родини з двох-трьох осіб навіть 15–20% подорожчання продуктового кошика означає кілька тисяч гривень додаткових витрат на рік — без жодних змін у раціоні чи обсязі покупок. Саме тому ця категорія домінує у відповідях: люди зустрічаються з нею постійно й не мають можливості її уникнути.

Паливо та ліки: кожен п’ятий відчув удвічі

Паливо і транспортні витрати назвали ключовим подорожчанням 10% опитаних, ліки та медичні послуги — 9%. Разом це кожен п’ятий учасник опитування. Дві категорії різняться за природою, але однаково болючі: автомобілісти стикаються з цінником на АЗС щодня, тоді як витрати на медицину приходять рідше, але виявляються несподіваними та незапланованими.

Є й психологічна особливість аптечного здорожчання: людина купує препарат раз на кілька місяців, і нова ціна кожного разу б’є як новина. На відміну від продуктів, до яких звикають поступово, ліки «шокують» точково — і саме тому 9% опитаних виділили їх в окрему проблему, а не розчинили у загальному тлі.

Комуналка, одяг і техніка — за межами топ-скарг

Комунальні послуги та товари для тварин — по 3%, одяг і взуття — 2%, побутова хімія та товари для дому — 1%, техніка й електроніка — ще 1%. Ці цифри не свідчать про відсутність подорожчання в цих сегментах — вони відображають ієрархію споживчих пріоритетів. Коли основна частина бюджету поглинається їжею й паливом, менш регулярні покупки сприймаються як менш критичні, навіть якщо їхні ціни також зросли.

Зарплата росте, але ціни — швидше

Середня заробітна плата в Україні у травні 2026 року становила 30 961 грн — на 1,5% більше порівняно з квітнем. При такому темпі зростання доходів інфляційне навантаження, яке відчули 92% українців, фактично не компенсується. Купівельна спроможність реально підтримується лише у тих, чиї доходи зростають швидше за середній показник по країні.

Лише 2% учасників опитування зазначили, що помітили подорожчання тільки в окремих категоріях, а ще по 1% не відстежують зміни або взагалі не звертають на них уваги. Це нагадує: відчуття від цінового тиску залежить від рівня доходу, структури витрат і регіону — але в середньому по Україні картина однозначна: подорожчало майже все, і відчули це майже всі.