Програма субсидій на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб, яку запустили наприкінці січня 2025 року, фактично не запрацювала. Лише одиниці з тих, хто мав право на допомогу, змогли нею реально скористатися. Головна причина — масова відмова власників нерухомості від офіційного оформлення договорів.
Чому орендодавці тримаються тіні
Офіційна здача квартири в оренду тягне за собою 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору — разом 23% від орендної плати. Понад це, легалізація може позбавити власника пільги з податку на нерухомість, який нараховується за ставкою 1,5% від мінімальної зарплати за квадратний метр. Для більшості орендодавців ці витрати перекреслюють будь-яку вигоду від співпраці з програмою.
Умова отримання субсидії — витрати сім’ї на оренду мають перевищувати 20% її сукупного доходу. Але виплату нараховують лише за наявності офіційного договору, оформленого за вимогами програми. Виникає замкнуте коло: орендодавець відмовляється від паперів, ВПО не можуть підтвердити витрати й залишаються без допомоги.
Що змінює новий закон
Верховна Рада ухвалила закон №15111-д, спрямований на зниження фіскального тиску на ринку оренди. З 1 січня 2027 року ставка ПДФО для орендодавців впаде з 18% до 5%. Разом із військовим збором сумарне навантаження становитиме 10% — вдвічі менше за нинішнє. Ініціатором закону виступив народний депутат Павло Фролов.
Паралельно в парламенті зареєстровано законопроєкт №15031-2, який пропонує радикальніший крок: повне звільнення від ПДФО для тих, хто здає житло ВПО. Документ передбачає дворічний експериментальний режим — якщо його ухвалять, орендодавці зможуть легально здавати квартири переселенцям без будь-якого прибуткового податку взагалі.
Що це означає для тих, хто шукає житло зараз
Навіть якщо зниження ставок поступово виведе частину орендодавців із тіні, між ухваленням закону і його дією — майже два роки очікування: закон №15111-д набуває чинності лише з початку 2027 року. До того моменту стимули ринку по суті не змінюються.
Переміщені родини, які орендують житло вже сьогодні, стоять перед невигідним вибором: погоджуватися на неофіційний договір і втрачати право на субсидію — або чекати на нормативні зміни, які ще не набули чинності. Поки держава усуває податковий бар’єр законодавчими інструментами, витрати на оренду лягають виключно на плечі самих переселенців.
