Житель Тернополя вклав $24 тисячі у «високодохідний інвестиційний проєкт» у грудні 2025 року. У березні 2026-го сайт зник разом із грошима. Тоді з’явився «юрист», який пообіцяв відсудити $83 тисячі компенсації — і забрав ще $31 тисячу. Паралельно бізнес-клієнтів по всій країні засипають листами нібито від ПриватБанку та податкової, всередині яких — шкідливе програмне забезпечення.
Двоетапна пастка: спершу «інвестиція», потім «юрист»
Схема псевдоінвестицій, в яку потрапив тернополянин, розрахована на дві хвилі довіри. На першому етапі жертва знаходить привабливий сайт із обіцянками «гарантованого доходу» і вносить депозит. В особистому кабінеті сума нібито зростає. Але коли справа доходить до виведення коштів — платформа припиняє роботу.
Другий удар іще тонший. Незабаром жертву знаходять «юристи», які нібито спеціалізуються саме на поверненні вкрадених криптоактивів. Вони демонструють «офіційний документ» із рішенням про виплату компенсації. Але перед цим потрібно: створити криптогаманець, сплатити 15% комісії, а потім ще й вартість «крипто-міксу». Тернополянин кілька разів поповнював гаманець через місцевий обмінник — і щоразу гроші списувалися автоматично, без можливості повернення. Підсумкові збитки перевищили $55 тисяч. Поліція Тернопільської області відкрила кримінальне провадження.
Фішинг на бізнес: підроблені листи від банку і держустанов
Поки фізичних осіб ловлять на псевдоінвестиціях, корпоративний сектор зазнає масованих фішингових атак. Шахраї надсилають листи, оформлені під офіційну кореспонденцію ПриватБанку, Державної податкової служби та інших установ. У тілі листа — посилання для завантаження «важливого документа» або архів, що видає себе за PDF.
Відкривши такий файл, співробітник компанії встановлює шкідливу програму, яка передає зловмисникам повний контроль над комп’ютером. Далі — несанкціонований доступ до рахунків і викрадення конфіденційних даних. ПриватБанк офіційно підтвердив: жодного стосунку до цих листів банк не має, вся розсилка — справа шахраїв.
Практичні заходи захисту
Для бізнесу критично важливо не зберігати електронні підписи та паролі на корпоративних пристроях. ПриватБанк рекомендує підписувати платіжні доручення через кваліфікований електронний підпис SmartID, увімкнути двофакторну автентифікацію та обмежити можливість дистанційної заміни SIM-картки. Вкладення від невідомих відправників не відкривати — навіть якщо лист виглядає переконливо.
У випадку з інвестиційними пропозиціями захист починається до першого переказу. Варто перевірити ліцензію компанії в реєстрі НБУ, знайти реальні юридичні реквізити та почитати незалежні відгуки. Обіцяний дохід понад 20–30% річних «без ризиків» — універсальна ознака шахрайства.
Якщо гроші вже пішли: не довіряти нікому, хто сам виходить на зв’язок і пропонує «повернути» кошти за плату — це другий виток тієї самої схеми. Заяву про шахрайство можна подати до поліції (102) або кіберполіції через гарячу лінію 0 800 505 170.
