Рівень інфляції в Україні досяг свого рекорду – через російське вторгнення, падіння валового внутрішнього продукту, рівня промислового виробництва та інших факторів вона вже перевищила 20%. І це далеко не межа, оскільки у 2023 році Кабінетом Міністрів України у проєкт бюджету було закладено показник у 30%. Наскільки реалістичними є такі прогнози й що чекає споживачів наступного року?

Спершу про саму інфляцію

Інфляція – це підвищення цін на товари та послуги. При інфляції відбувається знецінення грошової маси та знижується купівельна спроможність населення.

За темпами зростання цін інфляцію зазвичай поділяють на три типи:

• повзуча інфляція означає, що ціни підвищуються в середньому на 3-5% на рік – такі показники є нормою для економічно розвинутих країн світу. Повзуча інфляція є позитивним для економіки фактором, вона стимулює попит, сприяє збільшенню обсягів промислового виробництва та інвестуванню;
• галопуюча інфляція відрізняється темпами зростання цін 10-50% на рік;
• ​​гіперінфляція – ціни зростають більш ніж на 50% – такий стан характерний для воєнного часу або гострої економічної кризи.

Нині в Україні інфляція розганяється. Основною причиною її прискорення є російське вторгнення, яке призвело до таких факторів, як:

• значне подорожчання вартості критичних товарів, насамперед паливно-мастильних матеріалів – вартість палива цього року зросла у ціні більш ніж удвічі;
• падіння валового внутрішнього продукту та промислового виробництва за постійного рівня грошової маси;
• зростання рівня державних витрат тощо.

Погіршує становище загальносвітовий тренд. У Сполучених Штатах та Європейському союзі рівень інфляції також б’є рекорди – у деяких країнах він уже наблизився до позначки 10%. Федеральна резервна система та Європейський центральний банк вживають екстрених заходів, але поки ситуація не наблизилася до врегулювання.

Що далі?

Попри загрозливе становище, більшість експертів і представників влади налаштовані досить оптимістично – вони вважають, що пік інфляції вже пройдено і далі буде легше. Головною причиною такого оптимізму є закладений у проєкті бюджету на 2023 рік дефіцит та шляхи його погашення – зовнішнє кредитування. Якщо прогнози підтвердяться і вдасться зберегти чинний рівень промислового виробництва, то уряд не матиме причин включати емісійний верстат і розганяти інфляцію.

Крім того, свій внесок у процес уповільнення темпів інфляційного зростання зробило підвищення облікової ставки Національним банком України та стабілізація цін на пальне. Якщо вартість енергоресурсів, газу та електроенергії збережеться на нинішніх відмітках протягом усього опалювального сезону, то можна вважати, що пік зростання цін вже пройдено.

Ще одним фактором, який тісно пов’язаний з інфляцією, є валютний курс. На сьогоднішній момент в Україні він формується на основі балансу попиту та пропозиції, а з урахуванням складного економічного стану точно прогнозувати його буде досить складно. Зміцнення гривні щодо долара і євро чекати не доводиться, а ось девальвація можлива, якщо не буде вжито обмежувальних заходів щодо імпорту товарів або виникнуть перебої з економічною допомогою з-за кордону.