Українська економіка переживає не кращі часи. Як свідчить досвід минулих років, банківська система є дуже вразливою і болюче реагує навіть на найменші макроекономічні зміни. Одна з ознак, що у фінансовому секторі не все добре — збільшення випадків неповернення боргів за кредитами.

Хто є злісними неплатниками

У Національному банку України така ситуація викликає занепокоєння, оскільки фінансові установи можуть зіштовхнутися із ситуацією, коли на старі борги нашаровуються нові проблемні кредити. А це може стати причиною неприємних наслідків для них.

Проте сумним є те, що найбільшими неплатниками є зовсім не пересічні громадяни, а корпоративні клієнти. Це являється ознакою того, що економіка переживає серйозні проблеми. Неспроможність платити за боргами є причиною блокування нового фінансування для позичальників. Бізнес в таких умовах погано розвивається, зменшується інвестування нових проєктів, відсутнє освоєння нових напрямків на ринку. Іншими словами спостерігається замкнене коло.

На кого лягає борговий тягар

Кілька років тому відбулася націоналізація ПриватБанку в Україні. Було зафіксовано рекорд за кількістю проблемних кредитів. Близько половини боржників виявилися недобросовісними. Загальна сума кредитів становила сотні мільярдів гривень.

Проблемними є кредитні зобов’язання, по яких відсотки та основна сума боргу прострочена більше як на 90 днів. Державні банки за цим показником зайняли лідируючі позиції зі зрозумілих причин, оскільки вони використовувалися олігархами як гаманці.

Можливість отримати кредити від держави для найвпливовіших осіб дозволяє їм брати участь у приватизаційних аукціонах. Пов’язаний з ними бізнес отримував кредити за пільговими умовами, а державний менеджмент не займався вирішенням питань повернення наданих коштів, оскільки вони не їхні, а кошти платників податків.

Існує практика фінансувати передвиборчі кампанії за рахунок банківських кредитів. В разі перемоги чинної влади, кошти повертаються за рахунок декапіталізації. А якщо програли, то і повертати ніхто нічого не думає, оскільки ця проблема передається у спадок наступникам.

Комерційні банки теж мали проблеми щодо повернення кредитів. Іноді компанії отримували просто величезні кошти, проте через різні ситуації вони закривалися, а чинне законодавство дозволяє просто не повертати отримані кошти.

Якщо банківські установи зливалися або хтось когось поглинав, це ставало причиною того, що боржники просто не повертали кредити, оскільки не вважали за потрібне. Свою позицію аргументували тим, що у нової організації нічого не отримували, а тому і повертати не будуть.

Кожен непогашений кредит — це збиток для банку, обмежуються можливості по кредитуванню економіки. Якщо досягається певний рівень збитків, то втрачається можливість кредитувати нові. Збиток закладається в новий кредит, іншими словами, нові позичальники повинні виплачувати борги недобросовісних. Українська реальність така, що чесні повинні платити борги хитрих, це відбувається шляхом підвищення процентних ставок для нових позичальників. А вже вища вартість кредитів обмежує кількість охочих його отримати, відповідно, скорочується економічне зростання.