Понад 4,3 мільйона українських пенсіонерів щомісяця отримують менше 6000 грн. Саме цю суму Кабінет Міністрів планує закріпити як гарантований мінімум — і водночас переписати логіку всієї системи, прив’язавши майбутні виплати до реального стажу та сплачених внесків до Пенсійного фонду.

Хто отримає прибавку і звідки кошти

Підвищення торкнеться всіх, чия пенсія зараз нижча за 6000 грн. Для них різниця між поточною виплатою і новим мінімумом покриватиметься з резервів Пенсійного фонду. Це перший і найшвидший крок реформи — без підвищення пенсійного віку та без нових зборів із працюючих. Пенсійний вік, попри демографічні виклики та наслідки війни, підвищувати не планують.

Стаж і внески замість зрівнялівки

Ключова ідея реформи — прямий зв’язок між розміром пенсії та кількістю офіційно відпрацьованих років і сумою сплачених внесків. Хто більше і довше платив — отримуватиме пропорційно більше. Довгострокова ціль Міністерства соціальної політики: коефіцієнт заміщення заробітної плати на рівні близько 40%. Тобто якщо людина заробляла 20 000 грн, орієнтир для її пенсії — близько 8000 грн.

Паралельно з чинною солідарною моделлю — коли нинішні працівники фінансують виплати сьогоднішнім пенсіонерам — уряд хоче запустити накопичувальний рівень. Частина відрахувань накопичуватиметься на персональному рахунку майбутнього пенсіонера, а не розподілятиметься між поточними виплатами. Це так званий другий рівень пенсійної системи, якого в Україні досі фактично не існує.

Привілеї суддів і прокурорів під ліквідацію

Особливі пенсії для суддів і прокурорів, що в окремих випадках сягали сотень тисяч гривень на місяць, реформа скасовує. Їх переводять на єдину схему розрахунку — ту саму, що й для всіх інших категорій громадян: стаж плюс реальні внески. Це найрезонансніша частина документа, яка торкнеться широкої категорії держслужбовців із підвищеними виплатами.

180 видів допомоги відв’яжуть від прожиткового мінімуму

Окремий блок реформи стосується соціальної допомоги. Зараз понад 180 видів виплат автоматично прив’язані до прожиткового мінімуму: будь-яке його підвищення тягне за собою перерахунок усього масиву. Уряд планує розірвати цей механічний зв’язок, щоб мати змогу коригувати різні виплати незалежно — точніше й адресніше, без ефекту доміно по всьому бюджету.

Реформу розробляли Кабінет Міністрів і Міністерство соціальної політики під керівництвом міністра Дениса Улютіна. Щоб зміни набрали чинності, законопроекти мають пройти голосування у Верховній Раді — документ ще не ухвалено.